Раян Ґослінґ

Ра́ян То́мас Ґо́слінґ (англ. Ryan Thomas Gosling, нар. 12 листопада 1980, Лондон, Онтаріо, Канада) — канадський кіноактор, лауреат премії National Board of Review (2006) і «Супутник» (2007). 2017 року був номінований на премію «Оскар» за «Найкращу головну чоловічу роль» у мюзиклі «Ла-Ла Ленд» (2016). За цю ж роль отримав «Золотий глобус» в категорії «Найкраща чоловіча роль». У 2007 був номінований на «Оскар» за роль у фільмі «Напів-Нельсон» (2006). 2008 року номінований на «Золотий глобус» за роль у комедії «Ларс та справжня дівчина» (2007). Найбільш відомі фільми за його участі — «Фанатик» (2001), «Сполучені штати Ліланда» (2003), «Щоденник пам'яті» (2004), «Перелом» (2007), «Драйв» (2011), «Ла-Ла Ленд» (2016), «Той, хто біжить по лезу 2049» (2017).

Райан Ґослінґ акторської освіти не одержував, школу закінчив із складнощами, з 5 по 9 клас перебував на домашнім навчанні. Сімейний доктор знайшов для цього якусь дуже важливу причину, хоча насправді, і Ґослінґ не приховує цого в інтерв'ю, йому ніяк не вдавалося налагодити більш-менш нормальні відносини зі шкільним колективом: або він когось бив, або били всім класом його. Тоді батьки порахували кращим рішенням тримати свою дитину подалі від школи.
В 13 років, повний амбіцій і бажання довести всім і кожному, що він не порожнє місце, Гослінг бере участь у кастінгу мегапопулярного в Північній Америці й неймовірно довгограючого шоу «Клуб Міккі Мауса». Шоу, яке спонсорувала компанія Дісней є чимсь начебто нашою «Фабрики зірок», але розраховано на підлітків, учнів середньої школи й ставить головним завданням пошук талановитих дітей (типу «Ранкової Зірки»). Причому для участі зовсім не обов'язково співати, досить мати талант у будь-якій області. Колись на початку 1990-х через цю програму пройшли Брітні Спірс, Христина Агілера й Джастін Тімберлейк.
Із цієї передачі й почався шлях Райана до вершини. Дісней своїх підопічних не кидає, так що пройшовши всі відбірні раунди, Гослінг був працевлаштований на ТВ. Спочатку в дитяче фентезі «Юність Геракла», а потім драму про важке життя підлітків «Школа розбитих сердець».
Саме останній проект послужив Гослінгу трампліном у велике кіно, де він відразу вбив всіх наповал роллю в драмі «Фанатик» (2001), зігравши єврея-нациста. Картина одержала Приз Журі на Кінофестивалі Незалежного Кіно Санденс і Приз за кращу чоловічу роль на Московському Кінофестивалі й ще Приз Асоціації Російських Кінокритиків.
Пізніше Ґослінґа можна було побачити в трилері «Відлік убивств» (2002) і романтичному «Щоденнику пам'яті» (2004). Останній фільм до всього іншого дозволив акторові потрапити в список «Найзавидніших наречених Америки» і приніс йому нагороду MTV у категорії «кращий екранний поцілунок» (у дуеті з Рейчел Макадамс). Як це часто буває, екранне життя краще реальної. По запевняннях режисера Ніка Кассавеца, на знімальній площадці «Щоденника пам'яті» діялося формене божевілля: Гослінг і Макадамс щодня сварилися, зйомки йшли повільно, продюсери були незадоволені кастингом.
Тріумфом актора стала драма «Половина Нельсона» (2006) - історія вчителя середньої школи, якого цікавлять у житті тільки дві речі: історія руху за права нацменшин і наркотики. Готуючись до ролі, Ґослінг завів знайомство із кількома справжніми вчителями, відвідував їхні уроки, перелопатив купу книг по історії й сходив на екскурсію в центр реабілітації для наркозалежних. Роль принесла Ґослінгу номінацію на Оскар, Приз Гільдії Акторів й Асоціації Кінокритиків.
В 2007 у прокат вийшов фільм за участю актора - судова драма «Перелом», де його партнером став великий Ентоні Гопкінс (він, до речі, уже заявив, що йому давно не доводило бачити таких талановитих молодих акторів як Гослінг).
 
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії .